- відстоювати
- assert, maintain, (позовні вимоги) prosecute, (права тощо) vindicate
Українсько-англійський юридичний словник.
Українсько-англійський юридичний словник.
відстоювати — юю, юєш, недок., відстоя/ти, ою/, ої/ш, док., перех. 1) Простоювати на ногах певний час, виконуючи якусь роботу. Відстояти вахту. || Стоячи, бути присутнім до кінця чого небудь. 2) спец. Залишаючи рідину в нерухомому стані, надавати можливість… … Український тлумачний словник
відстоювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
Варіянтні форми — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка виключити з числа святих таїнств // вилучити зі святих таїнств // Сучасні довідники з культури ділового мовлення не рекомендують уживати цього слова з таким значенням (СТ, 51; СД,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
відстоювання — я, с. Дія за знач. відстоювати і стан за знач. відстоюватися … Український тлумачний словник
відстояти — див. відстоювати … Український тлумачний словник
збройний — а, е. 1) Який відбувається, здійснюється з застосуванням зброї (про боротьбу, революцію і т. ін.). Збройні дії. •• Збро/йний нейтраліте/т право нейтральних країн відстоювати недоторканість своєї території силою зброї відповідно до норм… … Український тлумачний словник
кверулянство — а, с. Прагнення відстоювати свої нібито порушені права шляхом нескінченних скарг, позовів, заяв … Український тлумачний словник
устоювати — (всто/ювати), юю, юєш, недок., усто/яти (всто/яти), о/ю, о/їш, док. 1) Утримуватися у вертикальному положенні, не падати. 2) Зберігатися цілим, не піддаватися руйнуванню. 3) тільки док. Витримати натиск, напад. 4) Виявляти витримку, не… … Український тлумачний словник
віндикувати — Віндикувати: жадати повернення [46 2] жадати повернення, повертати [46 1] захищати, відстоювати [47] оголошувати, стверджувати [33;29] присвоювати [IV] … Толковый украинский словарь
боротися — 1) (чинити опір кому / чому н., намагаючись подолати / знищити його), битися, воювати; наступати (активно діючи) 2) (відстоювати що н., домагатися чогось), виборювати, вибороти, виступати, виступити, воювати, змагатися … Словник синонімів української мови
захищати — 1) = захистити (кого що від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій тощо), обороняти, оборонити, боронити, відбороняти, відборонити, у[в]безпечувати, у[в]безпечити, у[в]берігати, у[в]берегти, обставати, обстати, відстоювати, відстояти, обстоювати … Словник синонімів української мови